Щоб повернути красу Карпат, треба не один десяток років. Знаєте чому?

Неподалік Львова, в селекційно-насіннєвому центрі вирощують майбутній ліс. Місяці кропіткої роботи  і як результат – тисячі нових дерев. Та от це лише на перший погляд усе доволі просто. А насправді чимало зусиль потрібно навіть для вибору якісного насіння, яке видобувають з шишок.

«Сушильна камера, у неї, в ящики закладаються шишка. Температуру наставляємо, яка потрібна для кожної породи, вона там трошки відрізняється. І процес сушіння триває 15-20 годин», – розповідає Михайло Сплавінський, провідний інженер.

За цей час шишка встигає відкритися, після чого її поміщають в спеціальний барабан, де вибивають насіння, яке спочатку очищають та обробляють. А тоді вже зернятка висаджують в так звані касети. 

Їх поміщають у теплиці, де за ними спостерігають, поливають та обробляють. Для цього в центрі не так давно закупили необхідну техніку.

Певний час майбутні саджанці перебувають у теплиці, потім їх переносять на поля для дорощування. 

Провідний інженер Михайло Сплавінський додає:«Деревця, яким близько 3 місяців, ми на наступний тиждень будемо виносити все на поле дорощування. А вже на наступний рік ці деревці будуть готові для висадки в ліс».

Для вирощування однієї породи необхідно пів року, для деяких кілька років, розповідає фахівець. При цьому  найсприятливіший час для висадки майбутнього лісу – осінь та весна, щоб грунт не був сухим. Працювати зараз стало набагато простіше, запевняє чоловік. Адже чимало етапів робіт – механізовані. 

«Порівняно, як ми колись робили це все наповнення було вручну. Тобто це мішки засипалися, шуфлями той торф розсипався по тих всіх лунках. І також посів виходив кожне зернятко окремо в лунку. По часу це було набагато довше. Якщо зараз, щоб одну теплицю засіяти нам вистачає близько тижня, то колись 7 чоловік робили майже місяць»,зазначає Михайло Сплавінський. 

Загалом в насіннєвому центрі вирощують близько 10 різних порід дерев, які уже згодом ростимуть у лісах Львівщини та не тільки. Наразі за рік в центрі вирощують близько півтора мільйона сіянців, та й це не усі можливості селекційно-насіннєвого центру, каже чоловік.

Загалом, щоб дерево досягло зрілості необхідно близько сотні років. 

«50 років це мінімум, коли молоді насадження настільки окріпнуть, що вони будуть дійсно виконувати в повній мірі свою лісозахисну функцію, грунтозберігаючу функцію. Це самий-самий мінімум. Людина, яка зараз працює в лісовому господарстві, вирубує дерево і садить на його місце нове,  вона знає, що це дерево досягне ось такого стану як зараз, через приблизно 100 років. В залежності від породи», – розповідає еколог-натураліст Ігор Антахович .

В Карпатах в основному повинні рости лісоутворюючі породи дерев. До прикладу, ялиця, бук та ялина.

До того ж, зі слів фахівця, неправильне ведення господарства, в певній мірі могло стати причиною нещодавніх повеней в західних областях.

Ігор Антахович, еколог-натураліст додає: «Накладаються ще певні нюанси рельєфу, власне складу грунтів, ухилів і так далі. Але основна, от 40% причин, ось таких от критичних наслідків – це той стан лісів, які знаходяться на даній території».

Тож, вирубуючи ліс, слід пам’ятати, що виростити його надзвичайно складно та довго. А кожне посаджене сьогодні дерево – це спадок для нащадків.

Авторка: Марічка Драбич

Слідкуй за нами на FacebookTelegramYoutube і знай Правду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *