fbpx

24 ТРАВНЯ: ЦЕЙ ДЕНЬ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

24 травня 1936 р.

«ДИНАМО» НА ЧЕМПІОНАТІ СРСР

Київський футбольний клуб «Динамо» вперше взяв участь у чемпіонаті СРСР з футболу, провівши на домашньому полі гру з московським «Динамо». На жаль, перша гра киян закінчилася поразкою, проте на цьому чемпіонаті їм вдалося завоювати срібну медаль.

Чемпіонат СРСР 1936 року розпочався 22 травня.

Загалом у ньому взяли участь 7 команд, які зіграли одне коло ігор. Разом з київським «Динамо» у чемпіонаті грали футбольні клуби з Москви та Ленінграду.

У першій грі, яку кияни проводили вдома на очах 30 тисяч вболівальників, вони пропустили 5 м’ячів від московського «Динамо», забивши за всю гру тільки один гол – Махиня на 80-й хвилині.

Та вже у другому турі кияни зібралися з силами і розгромили «Червону зорю» із
рахунком 2:7. Загалом було проведено 6 ігор, за підсумками яких перемогло московське «Динамо», набравши 18 очок.

Київська команда, підготовкою якої керував
тренер Моісей Товаровський, набрала на 2 очки менше та забила на 4 м’ячі менше переможця – 18 голів.

24 травня 1881 р.

ОЛЕКСАНДР БОГОМОЛЕЦЬ

Народився видатний український вчений, академік, основоположник школи патофізіології, ендокринології та геронтології Олександр Богомолець. Закінчив Першу київську гімназію із золотою медаллю і вступив на юридичний факультет Київського університету. Однак після знайомства із професором патофізіологом Володимиром Підвисоцьким перейшов на медичний факультет.

У 1909 році Богомолець захистив докторську дисертацію у Новоросійському університеті в Одесі і виїхав на рік до Франції для підготовки до здобуття професорського звання.

Під час Першої світової війни, повернувшись на батьківщину, Олександр Богомолець організовував роботу в госпіталях та в бактеріологічній лабораторії.

У 1925 році він очолив кафедру патофізіології в Другому Московському університеті, а у 1928-31 роках був директором Інституту гематології і переливання крові.

1929 року Олександра Богомольця було обрано академіком Всеукраїнської академії наук, а наступного року — її президентом.

До кінця життя вчений працював у Києві. Тут він організував і очолив Інститут експериментальної біології і патології та Інститут клінічної фізіології АН УРСР.

У цей час яскраво розкрився його талант організатора науки, виявилася широта пошукових інтересів, здатність об’єднати зусилля молодих учених.

Основні наукові праці вченого присвячено питанням патологічної фізіології, ендокринології, імунології, вегетативної нервової системи та онкології. Він створив вчення про фізіологічну систему сполучної тканини і запропонував для підсилення її функцій при низці захворювань АЦ-сироватку.

Крім цього Олександр Богомолець є одним з основоположників геронтології — науки
про довголіття. Саме під його керівництвом у СРСР було проведено перший у світі перепис довгожителів.

У 1941 році академік створив диспансер боротьби з передчасним старінням, на базі якого згодом було засновано Інститут геронтології у Києві — перший такий інститут у СРСР і один з перших у світі.

Олександр Богомолець прагнув не лише навчитися лікувати хвороби, а й розкритим механізм витривалості людського організму, розширити його можливості.

Помер видатний вчений у липні 1946 року в Києві. Поховали його на території створеного ним Інституту фізіології НАН України, нині — імені О. Богомольця, розташованого на вулиці, що названа його ім’ям. Наукова діяльність видатного вченого була оцінена державними нагородами, а академія наук України встановила премію імені О. Богомольця. Його ім’я носить Національний медичний університет, а справу продовжили учні та династія Богомольців.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *